Здобута освіта, досвід роботи і достатня кваліфікація не гарантують сьогодні стовідсоткового працевлаштування. Хочете знати чому? На практиці існує 10 моделей поведінки кандидатів, які призводять до гарантованого провалу співбесіди. І проблема тут не в структурі інтерв'ю, оцінці компетенцій, відповідях на питання рекрутера, а в трансльованій при переговорах поведінці.

Модель № 1. "Брехунець"

Приклад: Марина проходила співбесіду в два тури, вакансія - офіс-менеджер. Менеджерові персоналу вона сказала, що проживає з батьками. Директорові - що знімає квартиру з молодою людиною. При зіставленні інформації директор ухвалив рішення відмовити кандидатові.

Приклад: Олена написала в резюме, що їй 36 років. Насправді їй був 41 рік. Знизила ненабагато. Запросили на роботу. Правда з'ясувалася при оформленні документів. За надання недостовірних даних відділ персоналу ухвалив рішення взяти на роботу іншого кандидата.

Приклад: Ірина не могла влаштуватися на роботу після вузу півтора роки. Коли на співбесіді її запитали, чим вона займалася весь цей час, дівчина відповіла: "Ремонтом". Цей варіант здавався їй правдоподібнішим і поважнішим. Проте на уточнююче питання, яким саме, Ірина не знайшлася, що відповісти.

Тип кандидата, який  зустрічається найчастіше, - "брехунець". Він складає красиву легенду, продумує її до найдрібніших подробиць, щоб потім презентувати себе у всій красі. Але тут часто трапляються провали. Як би ви не приховували інформацію, вона все одно відкриється працедавцеві. Краще промовчати про ті обставини, які здаються вам особистими, ніж говорити неправду. Внутрішній контроль слабшає в міру прихильності до відкритого спілкування. Чесність цінується зараз більше, ніж ідеалізація свого образу.

Модель № 2. "Соловей"

Приклад: Сергій зайшов в компанію гордо - він претендував на місце керівника юридичного відділу. Його резюме вигідно відрізнялося логікою викладу, кваліфікаційними характеристиками та оформленням. На стандартну пропозицію менеджера по персоналу: "Розкажіть, будь ласка, про себе", він приготував доповідну і детальну розповідь про успіхи, життя і діловий досвід. Сергію було 36 років, в шлюбі не перебував. Займався, з його слів, найбільшими і найвідомішими справами. Резюме розповідав, як вірш у школі: напам'ять усі чотири листи. Щиро образився, коли на другій годині презентації його перервали.

Кандидат, який використовує модель поведінки "Соловей", запам'ятовується надовго. Приємний, милий, має чудово складене резюме. Справляє враження справжнього професіонала. Але вся його увага зосереджена на власній персоні. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, але з іншого, він безвідповідальний у прямому розумінні цього слова. Репутація для "солов’я" важливіша за проблеми компанії. Ретельна підготовка до співбесіди, безумовно, необхідна. Але для працедавця важливіше інтерес і мотивація, ніж докладна автобіографія кандидата. Заявка від керівника на вакансію вимагає відповіді на певний перелік питань. Співбесіда - це всього лише спосіб познайомитися, отримати коротку інформацію про професійну придатність кандидата до пропонованої роботи.

Модель № 3. "Зірка"

Приклад: Оксана працювала керівником відділу комерційної нерухомості в крупній будівельній компанії. Умови пропонованої на порталі вакансії здалися їй принадними. Приїхавши на співбесіду до менеджера персоналу, кандидатка окинула її презирливим поглядом: "Що може розуміти в операціях з комерційною нерухомістю молода випускниця вузу?". На прохання заповнити анкету вона відповіла відмовою: "Я розмовлятиму тільки з вашим керівником!". Не дивлячись на явне порушення етапів співбесіди, Оксана зустрілася з директором компанії. "Я професіонал. Скільки ви готові мені платити?". Такий підхід явно збентежив співбесідника. Але при перевірці, досвід кандидата виявився не таким значним і важливим, а за дверима на співбесіду стояло ще п'ять "зірок".

Зоряною хворобою страждають не тільки представники шоу-бізнесу, але й звичайні претенденти. Виявляється вона після успішної побудови кар'єри в місцевій брендовій компанії. В якийсь момент кандидат розуміє, що він - "зірка", гідний більшої зарплати і кращої посади. Розмовляти слід тільки з директором, а заповнювати анкету у відділі персоналу - це нижче його рівня.

Кожен кандидат вважає свою кваліфікацію, освіту, досвід винятковими, але раптом виявляється, що за день менеджер персоналу може отримати до сотні резюме подібних кандидатів. Гордість і зайві амбіції - не кращий помічник у пошуку роботи. Іноді потрібно уміти не тільки прикрашати, але і применшувати свої досягнення.

Модель № 4. "Скупий"

Приклад: Інна прийшла на співбесіду на вакансію офіс-менеджер. Досвід роботи складав півроку в невеликому агентстві нерухомості. Отримувала 350 у.о. Перші три місяці була задоволена, оскільки поєднувала роботу із здобуттям першої вищої освіти. Потім подивилася сайт з пропозиціями для офісного персоналу і звільнилася. В анкеті написала, що на випробувальний термін погодиться отримувати 700 у.о., а після, коли призвичаїться, - 1000. На питання менеджера персоналу: "Чому ми повинні платити вам такі гроші?", відповіла просто: "Все дорожчає, інфляція, і не вистачає на життя".

"Скупий" орієнтується при виборі роботи на один показник: "Скільки?". Подивившись на дозвіллі сайт з вакансіями про роботу, він робить простій висновок: якщо всі хочуть 1000-1500 у.о., то чим я гірший? І неважливо, що немає досвіду і закінченої вищої освіти. "Скупими" стають, як правило, новоспечені випускники вузів. Звичайно, висока вартість життя підштовхує на отримання заробітної плати, достатньої для комфортного існування. Проте очікування повинні відповідати реаліям ринку.

Модель № 5. "Кар'єрист"

Приклад: Максим протягом року після закінчення вузу ніяк не міг знайти роботу. Запропоновані вакансії здавалися йому дрібними і незначними. Коли в черговий раз його покликали на роботу на посаду менеджера, він запитав "А коли мене підвищать?" і додав: "У мене багато пропозицій. Я ще подумаю, буду я працювати у Вас чи ні".

"Кар'єрист" відразу цікавиться: "А коли я стану керівником?". Запропонована вакансія цікавить його лише як трамплін для побудови професійних сходів. Чим більше перспектив побачить кандидат при зустрічі, тим сильнішою буде його мотивація до досягнення власних цілей. Випускники вузів часто змінюють роботу і дістають відмови саме з цієї причини. Проста робота здається їм принизливою, управлінська - привабливою і принадною. Побудова кар'єри і професійний розвиток - це цілком зрозуміле прагнення людини до зростання і самовдосконалення. Але для грамотної кар'єрної стратегії мало одного бажання, необхідні досвід і професіоналізм, які напрацьовуються роками.

Модель № 6. "Лінивець"

Приклад: У компанію терміново був потрібен водій з особистим автомобілем. Ігор приїхав вчасно. Розвалившись на стільці, він чесно зізнався кадровику: "Ви знаєте, я взагалі-то не хочу працювати". На запитання: "А навіщо ви тоді приїхали?", відповів просто: "Робота потрібна".

"Лінивцеві" потрібна робота з об'єктивних причин, але працювати в нього немає ні мотивації, ні бажання. Лінь є показником відсутності мотивації до виконуваної роботи. Вона служить індикатором внутрішнього або зовнішнього неблагополуччя. Можливо, кандидат не встиг повноцінно відпочити на минулій роботі, і життєва необхідність примушує його влаштовуватися в нове місце. Щоправда, буває категорія кандидатів, у яких лінь є нормальним для них станом. У радянські часи їх називали дармоїдами і вели з ними виховну роботу. В сучасній українській дійсності цю функцію виконує економіка і саме життя.

Модель № 7. "Літун"

Приклад: Наталія приїхала до великого міста з маленького робочого селища. В 45 років вона залишила чоловіка, сім'ю і, пропрацювавши 20 років психологом, вирішила перекваліфіковуватися в ріелтора. На співбесіді ділилася проблемами особистого життя. Навички продажів у неї були відсутні. Своєю поведінкою вона створювала враження, що тут опинилася випадково і ненадовго.

Приклад: Геннадій працював професійним гідом-перекладачем. За сімейними обставинами опинився в іншому місті. Роботу за фахом він знайти не міг з причини солідного віку та відсутності пропозицій. На співбесіду прийшов влаштовуватися водієм. На запитання :"Чому?" тільки нервово посмикав плечима.

"Літуна" знають усі з причини частої зміни роботи без очевидних причин. Проте, на практиці з'явився його новий різновид - той, хто "заблукав". "Літун", який "заблукав", - це кандидат у стані стресу, який зривається з насидженого місця, кидає стару роботу і з'являється у вас в офісі. Сам не знаючи навіщо, але з проханням: "Візьміть мене на роботу, будь ласка!". Психологічна криза, матеріальні проблеми, потреба розвитку підштовхують людей до зміни професії і роду занять. Кандидати не завжди чітко усвідомлюють свої цілі і в гонитві за роботою біжать за будь-якою вакансією, що підвернулася. Завданням менеджера персоналу є також професійна орієнтація людини, яка вирішила змінити професію. Рішення про вибір роботи повинне бути ретельно продумане і позбавлене імпульсивності.

Модель № 8. "Прогульник"

Приклад: Світлану при співбесіді на вакансію оператора ПК цікавили лиш два питання: "Чи можна працювати півдня?" і чи "відпускатимуть на сесію?".

Приклад: Галина, прийшовши у відділ персоналу, заявила з порогу: "Я можу працювати тільки до 18:00, і ніяких затримок. Мені потрібно вчасно забирати старшу дитину з садка. І ще наступного тижня я візьму два дні, щоб сходити з другою дитиною в поліклініку".

"Прогульник" (або постійно відсутній) - модель поведінки, що зачіпає значний пласт кандидатів. Під цю категорію потрапляють жінки з маленькими дітьми і студенти. Потенційні прогульники при працевлаштуванні цікавляться можливістю відсутності на роботі для отримання лікарняної або учбової відпустки. Трудове законодавство передбачає право працівника на учбову відпустку, відпустку без збереження заробітної плати й оплату листків непрацездатності, проте для всього є розумні межі. Не варто з першого дня демонструвати свою зацікавленість компанією тільки через наяність соціального пакету. Комерційні компанії живуть за рахунок продажів і не завжди можуть собі дозволити таку розкіш, як постійно відсутній працівник.

Модель № 9. "Смердючка"

Приклад: Наталія спізнювалася і тому бігла на зустріч. Погода була теплою. Весняне сонечко щосили пригрівало. Неабияк спітнівши, вона зайшла у відділ персоналу. На привітну пропозицію роздягтися Наташа зніяковіла, але повісила пальто в шафу. Співбесіда, на її здивування, тривала недовго. Відділ персоналу після її відходу ще довго провітрював кабінет.

Приклад: Вадим сильно нервував, докурюючи шосту цигарку. Через пару хвилин - чергова співбесіда. Персонал компанії виявився некурящим. У вакансії йому відмовили.

Приклад: Інесса, готуючись до розмови з директором по персоналу, вилила на себе флакон парфумів "Поема". Їй дуже подобався їхній аромат. На справедливе зауваження про сильний аромат в свою адресу образилася: "Я завжди користуюся цими парфумами і не розумію людей, яким не подобається їхній запах!". На запитання: "Чи готові ви відмовитися від парфумів заради роботи в наший компанії?" Інесса відповіла відмовою.

Кандидат "смердючка" виділяє різкі запахи: парфумв, поту або цигарок. Як правило, співбесіди з таким кандидатом тривають буквально декілька хвилин. У сучасних гіпсокартонних офісах, де співробітники сидять дуже близько один до одного, будь-який різкий аромат може викликати у колег роздратування і неприязнь. Одяг повинен виглядати охайно, після цигарок слід користуватися жувальною гумкою, а дорогі парфуми потрібно використовувати помірно і доречно. Є чимало історій, коли через недотримання правил особистої гігієни хороші та цінні фахівці діставали відмову при працевлаштуванні.

Модель № 10. "Мовчун"

Приклад: Дмитро надіслав резюме по вакансії "комерційний директор". На зустріч прийшов з сумним виразом обличчя. Жодного запитання по вакансії за час бесіди в нього не виникло. На пропозицію менеджера персоналу: "Розкажіть, будь ласка, про свої досягнення" відповідав: "А що розповідати? Все написано в резюме".

Млявий і безініціативний кандидат. Він не ставить запитань на співбесіді. Неохоче розповідає про себе. Сидить у затиснутій позі або схрестивши руки, неначе захищаючись. Мотивація до роботи виражена слабко. Менеджерові персоналу доводиться витягати з нього інформацію щипцями. Мотивація до роботи забезпечує 50% успіху в проходженні співбесіди в компанії. Пасивне мовчання тільки ускладнює роботу рекрутера. Якщо ви дійсно зацікавлені в роботі, виявіть до неї цікавість.

Пам'ятаєте, що будь-яку з наведених вище моделей поведінки легко змінити. Головне - знайти в собі причину невдач. Якщо ви впізнали в одному з прикладів себе, не зневіряйтеся, а просто усуньте причину. Гарний настрій, доброзичливість і робота над собою зроблять диво. Довгоочікувана вакансія не примусить себе довго чекати. Успіхів у працевлаштуванні!
 

Джерело: Панянка