Сісти за цю статтю мене змусила зустріч з колишньою однокласницею. Та розповіла мені, що Новий рік зустріла у лікарняних стінах, перенесла операцію, як кажуть, "по жіночому".
  - Все пройшло нормально, лікар сказав, що я могтиму навіть дітей народжувати і не тільки! - радісно поділилася подружка по парті.
  - Тобто? - не зрозуміла я.
  - Ну, аборти робити могтиму! - пояснила співрозмовниця.

  Ох ці аборти... За статистикою в Україні за роки незалежності було зроблено від 30 млн. до 40 млн. абортів: на кожну народжену дитину 2 аборти. Щодня в Україні робиться 700 абортів, щороку 500-700 тис. Тобто щороку з карти нашої країни зникає таке місто, як Хмельницький. Інші джерела наводять ще більш жахливішу цифру - 3 млн. абортів за рік. Це стільки вбивається ненароджених дітей!
  В нас був прийнятий закон про штучне переривання вагітності, який дозволяє аборти під патронатом держави, в державних медичних закладах і на державний кошт. Звернімо увагу на вираз "штучне переривання вагітності", ця термінологія звучить досить прогресивно і культурно. Але що стоїть за нею? Давайте розберемо за допомогою прикладів. "Штучне переривання серцевої діяльності". Що означають ці слова? Що стане з людиною після штучного переривання її серцевої діяльності? Чи буде вона жити? А якщо ні, то яку роль грають слова? "Штучне переривання діяльності мозку". Про що говорять нам ці слова? Напевно про те, що людина перетворюється в рослину в результаті якогось штучного втручання. Але якщо така варварська реальність, то яка тоді роль цих гарних слів? Напевно, вони щось приховують. Темні справи потребують того, щоб їх оточував туман, оскільки людина не витримає їх істиного вигляду; тому вони і називаються темними.
  Те, що в наші дні кожна жінка може зробити, якщо захоче, штучне переривання вагітності, є породженням повного суб'єктивізму: безбожна людина сама намагається визначити, що добре, а що погано. Носії таких ідей - зазвичай так звані вільнодумаючі люди. Такі люди обов'язково мають на меті звільнитися від виконання заповідей Божих і моральних норм, які з них витікають. Так, вони методично виступають проти посту, молитви, ходіння в храм, проти шлюбу та багато іншого. Вони вважають, що моральні устої тимчасові і суб'єктивні, внаслідок чого повинні змінюватись. Вільнодумаючі заявляють: проституцією і гомосексуалізмом багато хто займаються, значить, це не можна вважати гріхом. Розпуста нікому не шкодить, а якщо хтось із подружжя в культурному відношенні відстала людина, то нехай подає на розлучення... До речі, 100 років назад відомий італійський юрист Рафаель Баллестріні писав: " Найвірнішим доказом повного морального падіння народу буде те, що аборт вважатиметься справою звичною і абсолютно прийнятною."
  А коли заходить мова про аборти, скільки зразу висувається причин, щоб його виправдати: важке матеріальне становище, хвороби, соціальні причини, нестача часу на дітей і т.д. Навіть виникла така досить цинічна приказка: "Навіщо злидні плодити?" Але таке бачення проблеми в корені невірне. Давайте розглянемо все детально.

  "НАВІЩО ПЛОДИТИ ЗЛИДНІ"
  - Сьогодні дуже важке життя. Знаєте, скільки коштують памперси?Що я зможу дати дитині? Краще дитині не народжуватись, ніж плодити злидні..."
  Якби дітей народжували лише багаті сім'ї, то найбагатодітнішими були б західні країни, такі як Данія, Швеція. В Україні за офіційними даними роблять 700 000 абортів в рік, тоді як в США, де за допомогу на дитину можна безбідно жити, -1 500 00 абортів. Причина, яку називають американці для виправдання аборту - це теж матеріальні труднощі. Проблема аборту - не економічна, не матеріальна проблема. Це питання вибору, питання співвідношення обов'язку, відповідальності і людського егоїзму: у випадку аборту егоїзм бере гору. Якщо ми сьгодні виправдовуємо вбивство дитини, яка не може постояти за себе, не має права голосу, важкістю її утримання, то наступним нашим кроком для нас буде виправдання знищення стареньких, інвалідів, душевнохворих. Це та програма, з якої почалися злочини Гітлера. Потім він почав знищувати євреїв, циган, комуністів, а потім настала черга слов'ян та азіатів.
  Діти - це не тільки витрати на їх виховання. Діти, як і всі ми, цінні самі по собі, незалежно від того, що вони можуть дати комусь. Суспільство і людина повинні думати про своє майбутнє. Якщо сьогодні не будуть народжуватись діти, то для чого ми живемо? Хто допоможе нам, коли ми постаріємо? Хто стане нам опорою завтра? Кому, як не їм продовжити справи наші і державні? Чи не будуть наші діти завтра, дивлячись на нас сьогодні, вбивати нас, коли ми постаріємо і станемо немічними?

  "КОЖНА ДИТИНА ПОВИННА БУТИ БАЖАНОЮ"
  - Я хочу бути хазяйкою свого життя: інститут, робота, квартира, машина. Дитина пізніше. Любов приходить зненацька, а дитину можна запланувати...
  Які страшні слова: "Небажана дитина" !.. Таке ставлення ( я хочу чи не хочу дитину) відводить Дитині - живій ісоті - положення речі, яку можна хотіти чи не хотіти, речі, яка має право на існування лише тоді, якщо хтось захоче її більше, ніж інші речі, автомобіль, наприклад.
  Дитина - це особистість, рівноцінна нашій особистості, яка має право жити так само, як і ми. Якби народжувались лише заплановані діти, то дуже багатьох з нас не було б на світі. Психологічні дослідження підтверджують: більшість дітей, яких побивали їх батьки, народжувались від бажаних і запланованих вагітностей. Батьки жорстоко ставились до них тому, що "заплановані" діти не виправдали очікувань своїх батьків.
  Навіть запланована вагітність може стати небажаною, наприклад, через раптову хворобу матері чи зміну економічної ситації в гірший бік. І навпаки, небажана вагітність може привести до народження дитини, яку любитимуть всі домашні. Між 8 і 14 тижнем вагітності жінка відчуває депресію, викликану як фізіологічними, так і соціальними причинами, в цей період в неї різко знижується здатність приймати розумні рішення. А рішення про аборт вона повинна прийняти до 12 тижня, в найважчий період вагітності, в стані депресії. Тому дуже прошу : будь-ласка, підтримайте вагітну в цей період своєю любов'ю і теплом
.
  "А ЯКЩО ДИТИНА ХВОРА"
  - А лікар сказав, що дитя може народитися хворим...
  Давайте уявимо собі, що мати виношує дитину з фізичною вадою. Якщо ця вада буде діагностована до народження, то найімовірніше, що дитина буде вбита абортом тільки через те, що у неї можливо (не точно ), ця вада є. А якщо діагноз до народження поставити не вдалось, дитина народилась хвора, і ви тримаєте її на руках, ви і зараз готові її вбити? Бо ж дитина до народження і після народження - одна і та ж.
  Робити аборт через те, що в дитини є якась фізична вада те саме, що вбивати пацієнта замість того, щоб лікувати. Сьогодні кожен з нас молодий і здоровий, але раптом завтра хтось потрапить в автомобільну аварію і зламає хребет, з кимось трапиться інфаркт чи інсульт, і вже через тиждень будемо сидіти в інвалідному візку безпорадні, повністю залежні від інших. Якщо ми вважаємо допустимим знищувати дітей з фізичними вадами до їх народження, то повинні бути готові до того, що хтось захоче знищити нас, коли самі станемо безпомічні і слабкі. Ступінь гуманності суспільства визначається його ставленням до найслабкіших його членів: дітей, стареньких, інвалідів. Якщо можна вбивати найслабкіших, то чому не можна вбивати всіх інших? Якщо можна знищити одну групу людей, то чому не можна зробити це з іншою? Насилля автоматично породжує насилля.

  "ПРАВО НА ВИБІР"
  - Це моє життя, це моє тіло. Я маю право вибирати: бути чи не бути матір'ю.
  Коли ми говоримо про вибір, то маємо на увазі існування двох альтернатив, одну з яких повинні вибрати. У випадку вагітності вибору для жінки - бути чи не бути вагітною - вже нема. Вона вже мати, тому що її дитина вже існує, розвивається. Єдиний вибір, який вона може зробити, це яким чином її дитина покине лоно: чи вийде звідти живою під час пологів, чи її витягнуть звідти по куску мертвою під час аборту. Вибір, який робить вагітна жінка - це вибір між життям і смертю. Чим визначається цей вибір?
  Любе рішення, яке приймає людина, випливає з того, як сама людина сприймає себе, своє місце в житті, тобто, яку цінність надає собі і свому життю в цілому. Правильне розуміння своєї цінності дозволяє правильно розставити пріоритети і приймати правильні рішення. Розуміння реальної цінності свого життя вчить цінувати життя іншої людини, навіть ненародженої дитини, незалежно від тимчасових умов, оскільки життя кожної людини абсолютно безцінне. Людина, яка не розуміє цінності своєї особистості, живе лише сьогоднішнім днем. А та, котра знає реальну ціну свого життя, буде не лише розвивати свої здібності, але й світ навкруги. 
  А найкращий спосіб реалізації своєї особистості - це участь в створенні і розвитку особистості іншої людини - своєї власної дитини.