
Для Хмельницького молодіжного порталу дала інтерв’ю Вікторія Папа - вокалістка гурту „Ніагара”.
1. Яким вітром вас заносить у Хмельницький? Це тур різними містами, чи нам випала ексклюзивна можливість послухати вас?
Вам справді дуже пощастило!!! Жартую, звичайно, просто ми завжди з радістю приймаємо запрошення, запросили - ми їдемо... Там, де нас хочуть чути - ми завжди раді.
Та й у Хмельницькому ще не доводилося виступати жодного разу, тому дуже приємно.
2. Ви відслідковуєте якусь статистику ваших шанувальників з різних міст? Яку позицію в умовному "рейтингу шанувальників "Ніагари" займає Хмельницький?
Якщо чесно, то не відслідковуємо. Якщо довіряти різноманітним сайтам, де була промоція нашого концерту, то доволі багато назбиралося... Щоправда, я вірю, що є ще стільки ж, які просто люблять слухати цю музику в навушниках і нікуди не ходити, тому кількість людей - це не показник... Знаєш, я ніколи над тим не задумувалась, хто, звідки... Просто щаслива, коли відкриваю електронну скриньку - а там приємні емоції, це саме те, що ми хочемо створити в кожній душі! І це приємно! Сподіваюся, що піля концерту в Хмельницькому буде настільки жвавий взаємний обмін позитивною енергетикою, що ми ще довго його пам"ятатимемо...
Кількість людей на концерті - теж не принципово і не показниково! Якщо вже приїхали, то тільки з позитивом. Як кажуть мудрі люди, головне не кількість, а ЯКІСТЬ...
3. Чи відчуваєте ви на собі якусь зірковість?
То кумедне питання... Яка зірковість? В андеграундній музиці поняття "зірка" дуже розмите, ну, а до шоу-бізнесу ми не рвемося. Так що, якщо хтось вважає нас зірками - добре, якщо ні - теж нормально! Люди, сворюйте колективи, досягайте добротного рівня в майстерності, кайфуйте від того, що ви робите, і буде вам щастя! А слава? Коли треба буде - вона прийде, і важливо, мабуть, її не помітити, не побачити цього моменту, тоді залишишся собою. Для нас це важливо дуже, бути собою...
4. Яким ви бачите свій гурт через 5 років? А через 10?
ОО! Стільки років... я не знаю, що відповісти... чесно, не знаю, бо навіть не скажу, що буде завтра з групою. Думаю, ми все одно грати будемо, то зрозуміло, але чи концертуватимемо, то питання... Залежатиме, напевне, це від вас, від життєвих обставин і від того, чи музика буде з душі вириватись, якщо - ні, то гвалтувати себе не будемо, то точно. Кому потрібна фальш?
5. І останнє: Що побажаєте тим, хто прийде на ваш виступ у Хмельницькому?
Я завжди дивлюся в очі всім, хто щиро приходить відриватися до нас на концерти... Хочу побажати всім, хто прийде, мати в очах вогонь, а собі - ніколи його не забувати...
Розмову вів Андрій Попик.