Мандрівка «Стежками Героїв 5» очима Боклінськової …

СУМівські мандрівки – це, відверто кажучи, те, чого чекаю місяць, на що не шкода витратити третину стипендії і те, що допомагає мені підтримувати себе в гарному настрої як мінімум 2-3 тижні після її завершення. А потім сидиш на парі і мимоволі посміхаєшся до себе згадуючи таке:
… Субота, ранок 07:30 біжу на вокзал файного міста Тернополя, з допомогою якихось добрих людей знайшла свій потяг Тернопіль-Заліщики, закинула наплічник у вагон і на власні очі побачила, що таке дачний потяг у час пік; наступним була пересадка в Копиченцях на Гусятин і теж потягом (до речі, ранкова дорога залізницею виявилась навіть дуже приємною). В Гусятині зустріла 13 таборовиків, серед яких старі добрі друзі з якими розділила купу пригод на минулих всеукраїнських мандрівному та юнацькому таборах (наприклад Марічка Критчак –справа на фото).

Пройшли перший десь 12км – не багато, люди ще толком не перезнайомились, але вже разом почали співати «чисто СУМівські пісні» і те, що знає кожен себе-поважаючий-українець. Табір розбили біля невеличкого джерела на галявині – краса неймовірна!

Ше й комарів зовсім небуло=). Хлопці розпалили багаття, дівчата з першого рою (а їх в нас було 2) зготували смачнючий обід на вогні: здається, варена картопля+сардина+чай+печиво+цукерки, потім дружньо бавились у «Мафію» і «Є контакт», на «Слона» чи «Вужика» сили вже не було та й повний шлунок бавитись у таке не дозволяв))).

Провели краєзнавчу гутірку 1*.Під вечір похолодало, а вночі я довго себе картала, за те, що пошкодувала місце в наплічнику на теплий спальник замість легкого літнього, бо так замерзла, шо аж згадувати страшно …
Ранок: сніданок+обмінялись враженнями про ніч+ранкова збірка(я її чомусь дуже люблю)+зібрались +рушили. В цей день пройшли приблизно 18 км, підкорили вершину Боґету – друга за висотою гора Подільських Товтр 417 км.
 

В той день мене проривало в перед і комендант табору О. Олексієнко вже почав мені погрожувати казанами (точніше – їх носінням), а мені то лише підняло настрій =) Знову їли дуже смачно: дівки з нашого рою зварили крутезний зелений борщ, на вечерю – гречка з домашньою консервою+чайок+печиво, була ще і «післявечеря» з макаронами по-флотськи! Я стільки вже давно не їла… Мені особисто день зіпсували якісь скажені дрібненькі мушки, які мене обкусали так, що досі чухаюсь =( А ще був впоряд2* під вечірнім дощем.
Понеділок: усім вже спалось тепло, але пів дня нагло йшов дощ. Снідали вівсянкою зі згущиком, потім хтось умудрився кинути в казан з кашею шкарпетку)))) до кінця мандрівки так і не виявили цього злочинця… Подолали 5км: коли проходили через територію Сатанівського санаторію, то відпочиваючі повиходили на двір із парасольками, щоб на нас подивитись – сміх і гріх, почувала себе мавпою в зоопарку=)
Із Сатанова доїхали до Хмельницького приїхали мокрі і втомлені, але ситуацію врятувала справжня СУМівська гостинність Кості, в якого ми прийняли душ, висушились, повечеряли і ще «потусили» до самісінької ночі, потім вже почали роз’їжджатись додому.

Ось і все. Дякую всім хто був на СГ №5, це було незабутньо))

1- Гутірка – це виміна думок у гурті на певну, окреслену тему, де провідник гутірки не є викладачем, а тільки веде гутірку в напрямі означеної мети і теми.
2- Впоряд – це збір точно описаних рухів, які виконуються на команду негайно, живо, справно, одностайно.

http://boklinskova.blogspot.com/2011/05/5.html