Символічно, що такий захід був запланований на середину лютого, адже саме у цей час у Відні відбувається найвідоміший в Європі Віденський Оперний Бал. Організатори нашого свята намагалися слідувати усім традиціям знаного балу. Тому усі учасники повинні були дотримуватися загальноприйнятого дрес - коду. Дами вражали розкішністю вбрання, зачісок та аксесуарів. Видно, багато часу провели наші красуні перед дзеркалом, аби зачарувати не тільки своїх кавалерів, а й всіх присутніх. Що ж до суконь, то в нас, на відміну від Віденського балу, не було обмежень у кольорі. Тому на нашому паркеті кружляли принцеси як у традиційних білих та кремових, так і в розкішних блакитних, ніжно-рожевих та сріблястих платтях, розшитих бісером та стразами і прикрашених кокетливими бантиками. Що ж до представників сильної статі, вони не відходили від традиції. Джентльмени були вдягнені у строгі смокінги,білі сорочки з   метеликами та вишукані білі рукавички.

Ще однією відмінністю нашої урочистості був безкоштовний вхід, адже Хмельницький бал був організований з метою урізноманітнити дозвілля молоді та познайомити їх з розвагою аристократів 18-19 століть, а не заробити грошей.

«Традиційно, наш бал відкривали танцівники – дебютанти. Це ті, хто професійно не займалися танцями, але дуже хотіли поринути у незабутню атмосферу балу. Школи міста, які зацікавилися нашою ідеєю, запропонували своїм старшокласникам пройти відбір у дебютанти першого загальноміського балу. Це дуже почесна місія – відкривати такий захід, тому відібрані на конкурсній основі 25 пар старанно готувалися до виступу. Протягом місяця під керівництвом головного балетмейстера балу Дмитра Баранцова юнаки та дівчата розучували бальні танці та опановували основи аристократичного етикету», - розповідає ведуча заходу Каріна Нестер.

І таки недарма танцівники-дебютанти провели так багато часу у залі для репетицій СЗОШ № 6, який гостинно  відчинила директор школи Світлана Мельник, на балу вони показали себе справжніми леді та джентльменами. Завдяки тому, що репетирували усі 25 пар разом, їх рухи були досить злагодженими та синхронними. А ще, за словами учасника балу Івана, плюсом таких тренувань було те, що усі танцівники вже встигли познайомитися і на балу відчували себе, як кажуть, «у своїй тарілці».

Бал відрізняється від звичайних танців чи дискотеки підвищеною урочистістю, більш строгим етикетом та чітко визначеними танцями, які виконуються в конкретній послідовності. Наші дебютанти не порушували традиції і виконували танці у тому порядку, який був встановлений декілька століть тому. Розпочався бал урочистим мелодійним полонезом, за ним, за звичаєм, слідували досить жваві «Гусарська полька» та «Московська кадриль». Були представлені й такі незвичайні композиції, як «Па-де-грас» та «Норвежський круговий танець». Та зазвичай бал асоціюється в першу чергу з вальсом, якого з гідністю можна назвати гімном закоханих. А скільки ж існує різних варіацій цього ніжного танцю: «Повільний вальс», «Іспанський вальс», «Фігурний вальс», «Вальс прогулянка» та інші. Звісно ж, на нашому балу не обійшлося без традиційного «Віденського вальсу», закружляти у якому запрошувалися усі присутні.

А ще колись на балах було модно демонструвати різноманітні вміння. І на нашому заході публіку розважали талановиті виконавці. Присутні дами могли запросити своїх кавалерів потанцювати під чарівну мелодію пісні «Старе місто» у виконанні Каріни Нестер. А частинку Франції, батьківщини балів, подарувала Вікторія Лімбах, виконавши  пісню з репертуару Едіт Піаф. Тепер джентльмени запрошували до танцю своїх Дам Серця. Оскільки захід був приурочений до Дня всіх закоханих, пісню про це неймовірне почуття «Вічне кохання» виконала Тетяна Данильців.

А ще на наш бал завітали учасники «Аристократичного клубу», створеного на базі МГО «Руський центр». Це молоді ентузіасти, що мають на меті відродити моду на гарне виховання та вишуканий смак. У досить незвичайному старовинному одязі вони виконують танці, що були популярними у 17-18 століттях у Європі. Тому й назви композицій є досить дивними для нас. Чи чули ви колись про «Конский бранль» чи «Кастарват»? Або про «Бретонську джигу» чи «Контрданс»? А гості балу мали змогу не тільки познайомитися з цими цікавими колоритними композиціями, а й навіть спробувати себе у ролі танцівника епохи Відродження, взявши участь у майстер-класі. Хореограф Дмитро Баранцов навчив усіх бажаючих нескладному історичному танцю «Турецький бранль».

Учасниця майстер-класу пані Олена поділилася своїми враженнями: «Мені дуже сподобалася сама атмосфера, коли незнайомі люди, взявшись за руки та сформувавши три кола, танцюють так злагоджено, немов одне ціле. Таке враження, ніби дійсно переносишся на кілька століть у минуле, коли люди були якось ближчими одне до одного. Це справді неймовірно!»

Ще однією цікавинкою для учасників та глядачів стала гра «Вальс з квіткою». Для цієї розваги хлопці та дівчата розділилися. Сформувавши пари, дами розташувалися з лівого боку, джентльмени – з правого. Представниця прекрасної статі тримала у руках квітку, коли до неї наближалася пара хлопців. З них вона обирала одного, як партнера для вальсу, а іншому дарувала квітку, пропонуючи зробити свій вибір з пари дівчат, що, у свою чергу, наближалися до нього. А потім всі пари довго кружляли у  чарівному вальсі…

Та казкові хвилини балу пролетіли дуже швидко, нашим Попелюшкам вже час збиратися додому. Наостанок кавалери закружляли своїх принцес у прощальному вальсі, а потім увесь колектив танцівників-дебютантів купався у світлі фотокамер та отримував подарунки від спонсорів балу – ТМ «Насолода» та Льодової ковзанки «Льодовий період».

Усіх учасників просто переповнюють емоції від такого феєричного дійства, у якому їм пощастило взяти участь. Всі присутня на балі стверджують, що їм дуже сподобалося мандрувати у часі, і  сподіваються, що такі бали стануть традиційними у нашому місті.

Катерина Уманець,

вихованка гуртка «Юний журналіст»