І кожен світлом дихати навчиться!..
 
   Спустошені очі вдивляються у віддзеркалення спотвореного світу… Намагаються віднайти в ньому ще хоча б краплину світла, яке, на жаль, залишило світ. Світ без світла – яка холоднеча!.. Який він пустий, який занедбаний, який зимно неосяжний – цей світ – якщо в ньому немає радості, немає дитячого сміху, бентежних думок про кохання, про хвилююче пестливі лестощі того, хто любить тебе… Мій зруйнований світ…